|
|
Психологическое заключение на мать и ребенкаАвтор статьи: Кравчук Тамила Петровна
 В какое-то время специализировалась на написании психологического заключения. Мне было ооочень интересно исследовать, что-то там выдобывать, делать выводы и т.д. Ну и финансовый фидбэк не последнее место мотивации. Начинала с одностраничных))) Т.е. психологическое заключение едва вмещалось на страницу А4. Смешно вспомнить. Закончила эту энерго-затратную деятельность. Тогда уже мои заключения размещались на 50-ти листах 12 шрифтом с единичным интервалом. Скину тут парочку образцов, если админ пропустит, вдруг кому-то действительно будет материал полезным. Все имена и фамилии заменены, любое сходство имеет случайное совпадение. Заключения написаны более трех лет назад.
ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА за результатами психологічного дослідження На запит Сапи Броніслави Іванівни //.//.1987р/н від 10.01.201/р було здійснено психологічне дослідження щодо її загального психоемоційного стану та наявності психотравмуючої дії взаємовідносин під час перебування в сімейних і шлюбних стосунках з Сапою Євлампієм Євлампієвичем //.//.1986р/н. Приводом звернення до спеціаліста послужила конфліктна ситуація розлучення, а також тривале психологічне напруження. Психологічне дослідження проведене практичним психологом, сертифікованим фахівцем 2 ступеню в галузі гештальт-терапії та системної сімейної психотерапії Кравчук Тамілою Петрівною освітньо-кваліфікаційного рівню магістр, стаж діяльності за спеціальністю – /////// років. Місце роботи – П/П консультування у галузі психології, психологічна практика (Дн///////// обл. м. М//////, тел.(38) 099 /// // //) Психологічний висновок складений на основі чотирьох зустрічей (10.01.201/р, 15.01.201/р, 17.01.201/р, 19.01.201/р.) Дослідження мало експериментально-психологічний характер і переслідувало наступні завдання: - виявити індивідуально-психологічні особливості та психоемоційний стан Сапи Б.І.; - підтвердити чи спростувати наявність несприятливих психологічних змін в особистості Сапи Б.І., при наявності, оцінити рівень їх впливу на психічне здоров’я. В процесі психологічного дослідження були використані наступні методи:
Експериментально-психологічне дослідження. У процесі дослідження Сапа Б.І. контактна, доброзичлива, проявляє зацікавленість до спільної роботи, емоційні реакції в цілому адекватні ситуації, фон настрою знижений (рідко посміхається), під час бесіди, в моменти важких спогадів, починає плакати, ледве заспокоюється. З методиками працює швидко, впевнено і добросовісно. Про ситуацію, що склалася Сапа Б.І. розповідає, що перебуваючи в шлюбі, зі сторони чоловіка та його сім'ї ніколи не відчувала уваги чи турботи. До неї ставилися зверхньо. Протягом сімейного життя, якого, за її словами «власне не було», чоловік виявив себе неврівноваженим, грубим, агресивним, вкрай залежним в моральному і фінансовому відношенні від матері. Все в будинку вирішувала свекруха: що робити, як готувати, як виховувати дитину, що купувати, аж до дрібниць. В ході бесіди виявляється, що Сапа Б.І. постійно піддавалася психологічному тиску з боку чоловіка і його матері. Це виражалося в принизливих і образливих висловах в її адресу, погрозою чоловіка «я тебя уничтожу», неодноразовому фізичному насильству. Погрози з боку чоловіка були настільки інтенсивними, що сприймалися як реальні, тому Броніслава Іванівна боялася за своє життя. Сапа Є.Є. (чоловік) здійснював постійний контроль над нею, в тому числі контролював телефонні розмови і зустрічі з подругами. «Подруг у меня, практически нет. Он мне не разрешал их заводить. Да и стыдно было, что я так живу». Якщо вдавалося вирватися, відразу надходив дзвінок «когда вернешься?». Змушував звільнятися з роботи, на яку вона влаштовувалася, «потому что маленький ребенок» і «с нее все равно нет толка», разом з тим, відмовлявся виділяти кошти на її особисті потреби, в тому числі на аборт, мотивуючи «это твои проблемы». Постійно викликав почуття провини за саму найменшу помилку. Образливим для Броніслави було й те, що чоловік зухвало зустрічався зі своєю коханкою (Юстиною), не приховував стосунків з нею, ні перед людьми ні перед дружиною. На зауваження, що така поведінка є як мінімум підлістю, відповідав агресивно. В такі періоди, як говорить Сапа Б.І., у неї було відчуття, що «виходу немає». Відчувала себе самотньою і непотрібною, «сама себе ненавиділа». Настрій був пригніченим, сон неспокійним і не приносив відчуття відпочинку. До того ж Броніслава з дочкою змушена була спати при голосно включеному телевізорі або комп'ютері. Мовчала, «боялась спровоцировать гнев мужа». На питання про те, чому це все зносила, вона відповідала, що спочатку думала, що він зміниться, потім «уходом» боялася травмувати дитину, намагалася зберегти сім'ю, а далі не вистачило емоційних сил піти чи давати відсіч. Більше того, чоловік погрожував, якщо вона від нього піде, то він позбавить її батьківських прав, бо (з його слів) - вона «нікчемність», а він відома людина і в нього багато зв'язків. Знаючи свого чоловіка, була впевнена, що він здатний здійснити свою загрозу. Упродовж спілкування з клієнткою (Сапою Б.І.) проявлялися психологічні характеристики травматичного стресу, а саме: важкі емоційні переживання; тремтіння тіла; відчуття тілесної дисфункції; скарги на соматичні симптоми; труднощі з засинанням і поганий сон; почуття відсутності перспективи в майбутньому; зниження інтересу до значимих раніше видів діяльності. Такі еквіваленти тривожності в психології дають можливість припускати наявність дистресу. Результати методики MMPI показують відсутність вираженої психічної патології. До того ж Сапі Б.І. притаманні слабкість нервових процесів відносно збудження та їх сила щодо гальмування. Це зумовлює "гальмівний" тип нервової системи, що в складних ситуаціях може приводити до швидкого ослаблення збудження та наростання стримування, а на поведінковому рівні - до легкості відмови від активності, підвищення пасивності, невпевненості, можливо, зростання тривоги. Згідно з даними методики проявляється тенденція адаптації до оточення і бажання схваленої оцінки прийнятих в цьому оточенні правил. Бажання вступати в контакт, здатність до чуйності. Разом з цим, виявлено схильність до стійкості інтересів, наполегливість у відстоюванні власної думки, стенічність установок, активність позиції, яка підсилюється при протидії зовнішніх сил, практичність, тверезість поглядів на життя, прагнення до опори на власний досвід, синтетичний склад розуму з вираженим рухом до системних побудов, до сфер конкретних знань. Однак, така рухливість нервових процесів сприяє накопиченню негативних емоцій, пов'язаних з фрустрацією задоволення потреб, і викликає їх повторення навіть при думці про блокуючу ситуацію. При неможливості реалізувати нагальну потребу, залучаються два захисних механізми: а) раціоналізація зі знеціненням об'єкта фрустрованої потреби, тобто, якщо бажане недосяжне, то його цінність різко падає; б) відклик на навколишнє середовище за зовнішньо звинувачуваним типом, коли людина дає волю своєму гніву, проявляючи його в тому чи іншому вигляді. У ситуації з Сапою Б.І. - знецінення їй не властиво, а висловити гнів не вдавалося здійснити, в силу можливості отримати зворотну реакцію у вигляді фізичного насильства. Інакше кажучи, в конфліктних ситуаціях Сапа Б.І., піддавалася становищу безвихіддя, а замість відповідної реакції на фруструючі обставини, змушена була стримуватися, відмовлятися від активності в подоланні перешкод. Така поведінкова реакція може призводити до швидкого виснаження психіки. Результати дослідження за шкалою Ч. Спілбергера - Ю. Ханіна у Броніслави Іванівни виявили високий рівень вираженості ситуативної тривожності (РТ = 52) і середній рівень особистісної тривожності (ЛТ = 41), це свідчить що структурі особистості тривога, як особистісна риса не характерна, а властива як відгук на ситуацію. Значення підсумкового показника за шкалою Спілбергера-Ханіна дозволяє оцінити не тільки рівень актуальної тривоги, але й визначити, чи знаходиться людина під впливом стресової ситуації і яка інтенсивність цього впливу. Згідно з методикою, стан реактивної (ситуативної) тривоги виникає при попаданні в стресову ситуацію і характеризується суб'єктивним дискомфортом, напруженістю, занепокоєнням і вегетативним збудженням. Середній рівень особистісної тривожності передбачає адекватну оцінку загрозливої ситуації без переоцінки загрози ззовні. Показник високого рівня ситуативної тривожності у Сапи Б.І. є особливо інформативним, це вказує на переживання нею суб'єктивно негативних емоцій, таких як надрив, стривоженість, занепокоєння, тобто на психічну напруженість. Високий інтегральний показник психічної напруженості (165 балів із 200 можливих) виявлено і за методикою «Шкала психологічного стресу PSM25», це становить 82,5%, що теж є достатньо переконливим. Таким чином, дані обох методик підтверджують одна одну і свідчать про наявність стресового стану, який може бути зумовлений затяжною психотравмуючою ситуацією. Дослідження психічного стану Броніслави Іванівни за допомогою проективного колірного тесту Люшера проходило в два етапи. На першому діагностувався актуальний стан, на другому – стан в ситуації сімейного життя. Аналіз діагностики показав, що її актуальний стан характеризується загалом позитивним настроєм; автономністю, самостійністю в прийнятті рішень; прагненням до позитивного емоційного стану, взаємопідтримкою. В період спільного життя з Сапою Є.Є. кольороасоціативний образ психічного стану відобразив, що ситуація сприймалася клієнткою як безвихідна, а власне становище як безпорадне. Реакція протесту проти того, що відбувається і почуття гніву поєднувалися у неї зі страхом, тривогою і відчуттям безсилля перед лицем труднощів, які перевищують її можливості. Колірний вибір свідчить про переживання напруги, втоми, тривоги, неспокою, пригніченості, почуття образи і вразливості, ненависті, вираженою потребою в спокої і розслабленні, а також потребою в розумінні і повазі з боку близьких. Ієрархія цінностей (методика М. Рокича), як і аналіз психічного стану Люшера діагностувалася в два етапи. На першому етапі пропонувалося ранжувати ціннісні орієнтації властиві життєвим переконанням Сапи Б.І., на другому - які цінності мали перевагу впродовж сімейного життя. Слід зазначити, що проходження цього тесту (діагностики) було пов'язане з сильним емоційним переживанням клієнтки. Вона періодично плакала про те, як все змінилося в її житті, і що була «не така», як зараз. Як випливає з проведеного аналізу методики «Ціннісні орієнтації», спостерігається значне розходження в рангах цінностей, які становлять кінцеву мету індивідуального існування в ієрархічному рівні клієнтки. Так, цінності - «впевненість в собі, внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч», «розвиток, робота над собою, фізичне і духовне вдосконалення», «любов, духовна близькість з коханою людиною», що грають провідну роль в життєвих орієнтирах Сапи Б.І., відступили на задній план, поступаючись місцем догматичним. Які, відповідно в другому епізоді дослідження (в досліджуваний період проживання у власній родині), зайняли вісімнадцяте, дванадцяте, шістнадцяте місця. Порушення ієрархії цінностей і висунення на провідні місця таких, як «наявність вірних друзів», «життєва мудрість, зрілість суджень і здоровий глузд», «переживання прекрасного в природі та мистецтві», може свідчити про превалювання цінностей порятунку душі, соціального визнання, ніж свободи, рівності і широти поглядів. Варіативність інструментальних (стійко-особистісних) цінностей не спостерігалося. Це свідчить про збереження і цілісність внутрішньоособистісних переконань. Результати методу незакінчених речень вказують на те, що Сапа Б.І. виявляє високий рівень тривожності, це супроводжується: страхом - («Я вся трясусь, когда вспоминаю о муже», Я боюсь идти домой, когда знаю что у мужа плохое настроение»); незадоволеністю взаємовідносинами, особливо в сімейному житті - («Я хочу чтобы меня считали человеком, а не вещью», «Наша семья была бы идеальной, если бы не муж, который не хотел жить отдельно от своей мамы»); униканням - («Я лучше побуду одна, чем с мужем в одной комнате», «Я хочу побыть одна после частых ссор с мужем», «Я убежала бы из дома, если бы я и так убежала из дома»); подавленою агресією - (Если тебя разозлили, то нужно посчитать до 10 (про себя)», «Применение физической силы к более слабому это низкий поступок»). Отже, аналіз результатів методу «незакінчених речень» показав, що Сапа Б.І. відчуває страх, почуття відторгнутості і знедолення, невдоволення сімейною атмосферою, прагнення змінити своє положення в соціумі. Таким чином, результати різних методик не суперечать одна одній. Сумніву не підлягає той факт, що психологічний стан Сапи Броніслави Іванівни в даний час незадовільний до того ж характеризується наявністю емоційних переживань і сильною психічною напруженістю (стрес). На це вказують:
У зв'язку з вищевикладеним Сапі Б.І. рекомендовано звернутися в кризовий центр соціальних служб для проходження корекційної програми жертв насильства в сім'ї та пройти психологічну терапію, спрямовану на нормалізацію психічних процесів. Дата Психолог __________________________ Клієнт ___________________________ ВИСНОВОК СПЕЦІАЛІСТА за результатами психологічного дослідження На запит Сапи Броніслави Іванівни //.//.1987р/н 15.01.201/р. було здійснено психологічне дослідження її доньки Сапи Ївги Євлампівни //.//.//// року народження, щодо загального психоемоційного стану дитини та травмованості сімейного середовища у якому вона перебувала. Приводом звернення послужила конфліктна ситуація розлучення в сім'ї батьків, зростаюча тривожність дитини. Перед спеціалістом поставлені наступні завдання: - оцінити психо-емоційний стан і рівень психічного розвитку дитини (Сапи Ї. Є.); - виявити уявлення дитини про сім'ю. Психологічне дослідження проведене практичним психологом, сертифікованим фахівцем 2 ступеню в галузі гештальт-терапії та системної сімейної психотерапії Кравчук Тамілою Петрівною освітньо-кваліфікаційного рівню магістр, стаж діяльності за спеціальністю – /////// років. Місце роботи – П/П консультування у галузі психології, психологічна практика (Дн///////// обл. м. М//////, тел.(38) 099 /// // //) Психологічний висновок складений на основі трьох зустрічей (15.01.201/р, 17.01.201/р, 19.01.201/р.) Відповідно вимогам психологічної діагностики дитини з матір’ю Сапою Б.І.. було проведена анамнестична бесіда, в ході якої записані необхідні біографічні та короткі відомості з історії розвитку дитини, також здійснено опитування за тестом Ейдеміллера «Аналіз сімейних взаємовідносин», який орієнтований на виявлення особливостей батьківського ставлення по відношенню до дитини. При психологічному дослідженні Сапи Ївги використовувалися візуальна діагностика; неструктуроване інтерв’ю, комплекс методик для виявлення психоемоційного стану дитини серед яких: - Проективна малюнкова методика «Кольорові будинки», для дослідження особливостей емоційного ставлення дитини до себе і до оточуючих людей. - Проективна малюнкова методика «Кінетичний малюнок сім'ї». Мета методики - виявити особливості сприйняття дитиною сімейної ситуації, свого місця в сім'ї, а також її відношення до членів сім'ї. - Метод «Незакінчені казки». Тест має за мету виявити спонтанно виникаючі емоційні явища, які можуть бути приховані і в поведінці дитини зазвичай не проявляються. - Дитячий апперцептивний тест САТ (Л.Беллак) для виявлення провідних потреб і мотивів, змісту внутрішньоособистісних конфліктів як наслідку фрустрації провідних потреб дитини, особливостей захисних механізмів як способів вирішення внутрішніх конфліктів. Короткі відомості з історії розвитку дитини. На момент обстеження дівчинці не повних шість років. Народилася в шлюбі, вагітність у матері протікала в межах норми. Народилася доношеною в строк. До двох років дівчинка практично не хворіла, розвиток відповідав віку, без особливостей, в деяких здібностях навіть випереджала ровесників. Мати описує дочку, як активну, енергійну, кмітливу, товариську, цілеспрямовану дитину. Проживала з батьком, матір'ю та сім’єю батька в 4- кімнатному будинку. Особистого простору, ігрової зони і навіть особистого місця для сну дитина не мала, тому до дійсного часу змушена була спати в ліжку разом з батьками. Часто бабуся (по батьківській лінії) забирала Ївгу до себе в кімнату, де та могла безконтрольно і по довгу дивитися мультфільми (поки не засне). Незважаючи на зайву вагу у дитини, Зінаїда Потапівна (бабуся дівчинки по батьківській лінії) могла досхочу годувати її фас-фудами (чіпси, сосиски, лапша) - «бо це вона любить». Крім цього, будучи завідуючою дитсадка, в якому перебувала Ївга, Зінаїда Потапівна часто забирала онуку з розвиваючих занять в свій кабінет тільки тому, що дитині «не хотілось займатися». На зауваження матері про те, що така гіперопіка і потакання примхам дитини може привести до негативних наслідків, Зінаїда Потапівна відповідала, що має «великий педагогічний стаж і знає, що є кращим для дитини». Зі слів матері, батько до дитини відносився «ніяк». Не звертав уваги, не бавився, не спілкувався з нею. Лише за великим проханням брав на руки. Після виповнення дитині 4-рьох років, під тиском своєї матері, міг приділити доньці деяку частину уваги. На питання, як Ївга відноситься до батька, як зараз почуває себе без нього, Броніслава Іванівна відповіла, що дівчинка про нього ні разу не згадала. Серед проблем у відношеннях з дочкою Броніслава вказує на те, що дівчинка може вимагати купити іграшку за виконання будь-якого завдання, навіть такого, яке стосується безпосередньо розвитку дитини, може відмовитися виконувати розумні вимоги. Перш ніж викласти результати експериментально-психологічного дослідження Сапи Ївги Євлампівни, психолог вважає за необхідне підкреслити свою принципову позицію в питанні вибору тематики бесід з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку, а саме - неприпустимість використання психотравмуючої для дитини тематики. В даному випадку це стосується, перш за все, питань детального опису життя в сім’ї і ставлення до будь-якого члена родини. Це пов'язано з тим, що кожне питання, яке стосується стосунків між батьками, іншими близькими родичами (бабусями і дідусями) (особливо в тих випадках, коли між ними існує гострий конфлікт), однозначно є для дитини психотравмуючим хоча б тому, що воно зачіпає її власну систему відносин (як до ситуації, що склалася, так і до учасників конфлікту), вільно чи мимоволі ставить перед необхідністю оцінки як самої конфліктної ситуації, так і позицій сторін. Дати цьому об'єктивну оцінку дитина не в змозі, оскільки не володіє: а) достатнім для цього рівнем інтелектуального розвитку; б) достатнім рівнем соціального інтелекту (як інтегративної здатності оцінювати характер і динаміку ситуацій міжособистісної взаємодії і прогнозувати їх подальший розвиток - подібна здатність вимагає розвиненого інтелекту, достатнього рівня розвитку емоційно-вольової сфери, а також, що вкрай важливо, достатнього соціального досвіду). Крім того, в подібних ситуаціях дитина не є неупередженим спостерігачем конфлікту, тому що конфлікт відбувається між близькими їй людьми, яких вона, не дивлячись ні на що, продовжує любити. І, нарешті, дітям, незважаючи на вік і недостатній соціальний досвід, властиво відчувати і розуміти, що саме вона є «винуватцем» конфлікту. Все це зумовлює психотравмуючий характер подібних ситуацій, що вкрай негативно впливає на психіку дитини (як в плані посилення невротизації, так і в плані дисгармонічного розвитку особистості). Виходячи з цього, в ході бесіди не зачіпалися питання пов'язані зі ставленням Ївги до будь-кого із членів родини. Для діагностики психо-емоційного стану та уявлення дитини про сім'ю були використані проективні методи, які дозволяють відносно безболісно виявити, в тому числі, приховувані обставини (відносини, переживання і т.д.). ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТИНИ – САПИ ЇВГИ ЄВЛАМПІВНИ В процесі психологічного дослідження відзначені наступні особливості емоційно - вольової сфери та поведінки дівчинки. Ївга соціально адаптована відповідно віковим нормам, адекватно реагує на спілкування з незнайомою людиною, легко вступає в контакт. У незнайомому приміщенні поводиться невимушено, творчо досліджуючи його в установлених межах. Емоційна реакція на ситуацію обстеження проявляється у вигляді зацікавленості, на запитання відповідає в плані заданого, в ході обстеження тримається вільно. Фон настрою рівний, емоційні реакції адекватні ситуації дослідження. Ївга під час бесіди проявляє різні почуття: гнів, радість, смуток і провину, розрізняючи їх інтелектуально. Зовнішні емоційні прояви виражені та різноманітні. Вираз обличчя також рухомий, як і тіло. З емоціями справляється, мова логічно обґрунтована. Має достатній словниковий запас, пізнання про навколишній світ відповідають віку. У бесіді охоче розповідає про своїх друзів, про те чим займалася вдома. Планує принести показати і поділитися своїми іграшками, фарбами, та виробками (які робила разом з мамою чи бабусею). У відповідях на питання Ївга в основному усвідомлює свої хвилювання і бажання. При розповіді про батька та проживання в сім'ї бабусі (по батьківській лінії) настрій знижується, швидко перемикається на іншу тему. Втім, декілька раз в ході бесіди та виконання завдання методик, дівчинка говорила: «Я теперь здесь буду жить», «Я буду ходить в мамину школу», «У меня теперь папа - Ваня. Вова будет моим папой». (Ваня – дідусь, батько матері) Аналізуючи дослідження особливостей емоційного ставлення дитини до себе і до оточуючих людей за проективною малюнковою методикою «Кольорові будинки», було виявлено наступне. Свій будиночок дівчинка розташувала в центрі. Це поєднується з високою самооцінкою, тобто вибір дитиною центрального будиночка для себе може свідчити про те, що батьки дотримуються в своїх відносинах з донькою установок на демократичність, надаючи дитині можливість висловити свою думку, спілкуються на рівних, намагаються брати участь справах дівчинки, враховують і заохочують її інтереси. В будиночки на ближчій до центру окружності, Ївга «поселила» бабусь по материнській і батьківській лінії, також дідуся по материнській лінії і маму. Таке розташування будиночків свідчить про перевагу відносини дитини до даних персонажів. Батька Ївга розмістила на дальній від центру окружності, разом з прабабусями - найдальші від центру листа будиночки в оціночної інтерпретації мають низьку вагу (1 бал). При оцінці інтенсивності і активності спілкування переважала Зіна (бабуся по материнській лінії) та дідусь Євлампій (дід з боку батька). В цілому результати діагностики і вибір колірних рішень вказують на відсутність явної переваги будь-кого з батьків. Разом з тим, дитина все ж виявляє більшу емоційну прихильність до матері. До того ж будиночки мами, бабусі і дідуся (з боку матері) асоціюються в Ївги з синім кольором, якому дитина віддала перевагу при виборі колірної гами. Отже, їх дівчинка сприймає як близьких собі людей, бажає емоційної залученості з ними, прагне бути причетною у міжособистісному спілкуванні. Ставлення до батька і бабусі, його матері, позбавлено як позитивного, так і вираженого негативного забарвлення - співвіднесення з фіолетовим і зеленим кольором свідчить про сприйняття їх дитиною як емоційно нейтральних людей. При дослідженні особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації, свого місця в сім'ї за проективною методикою «Кінетичний малюнок сім'ї» виявлено ознаки емоційного конфлікту, невдоволення сімейною ситуацією. Заслуговують уваги деякі аспекти з аналізу та інтерпретації малюнка: - Найбільш значимою, головною, емоційно близькою людиною для дівчинки є мати. Її на малюнку Ївга відобразила першою. Малювала детальніше і триваліше ніж інші фігури, використовувала різні кольори, зупинялась на прикрашанні деталей. Більше того, себе дівчинка відобразила симетрично матері, майже такого ж розміру, в яскравій, як у фігурі матері сукні, з однаковими зачісками. Вважається, що це може вказувати на адекватну статеву ідентифікацію і свідчить про власну значимість в сім'ї, підтримку оточення. - Фігура батька на малюнку відсутня. Вважається, що діти «забувають» намалювати тих членів сім'ї, які їм менш емоційно привабливі, з якими склалися конфліктні відносини. Не зображуючи їх, дитина прагне розрядити небажану емоційну атмосферу в сім'ї, уникнути негативних емоцій, пов'язаних з нею. Відповідь на питання, чому не намальований батько, несла захисну функцію «Не нарисовала потому, что не осталось места». - Замість батька дівчинка намалювала бабусю по материнській лінії, що може вказувати на значущу для неї особу, пошук людини, здатної задовольнити потребу в близьких емоційних контактах, незадоволеними психологічними потребами в сім'ї. - На сприйняття неінтегративності сім'ї також вказує включення в малюнок майбутньої дитини Ївги (додаткових людей). - Інформативними є спонтанні коментарі, які носять як захисну, так і уникаючу функцію. Так, наприклад, «Я уже не буду там жить. Я здесь буду жить». На питання чому саме тут, відповідає: «Да так… Мы откроем кафе с Зиной. Возьмем ключ и откроем». Витіснення батька може бути зумовлене нестачею емоційного тепла з його сторони, а також потреба на несвідомому рівні в самозахисті, та небажання засмучувати матір. При проведенні тесту «Незакінчені казки» всі відповіді дані дитиною, можна віднести до норми. В розповідях за сюжетами з САТ, особливих порушень в провідних потребах дитини, агресивні фантазії, страхи, фобії, тривоги, пов'язані з ситуаціями фрустрації - не виявлено. Провідним захисним механізмом, як способом вирішення внутрішніх конфліктів можна вважати ізоляцію (сприйняття емоційно-травмуючих ситуацій без почуття тривоги). В функції его переважає нарцисичне «Я». Типовими компонентами розумових процесів є адекватність, концентрація, формування понять відповідно віковому світосприйняттю. Підрахунок остаточних кількісних балів за всіма категоріями оцінок, не виходить за межі критичного. Дослідження батьківських установок і відносини Сапи Броніслави Іванівни до дочки показало наступне. Згідно тесту батьківського ставлення вона виявляє емоційне прийняття дитини - приймає дочку такою, яка вона є симпатизує їй, поважає індивідуальність дитини. При цьому мати виявляє соціально бажаний образ батьківської поведінки, а саме зацікавленість в справах дитини, проявляє турботу, заохочує ініціативи і самостійність доньки, створює атмосферу довіри, розуміння. У той же час у відношенні до дитини чітко проглядається надмірна турбота, аж до встановлення відносин залежності, прагнення створити безпечні умови розвитку, боязнь образити дитину, прагнення її контролювати. Таким чином, у Сапи Броніслави Іванівни виявляється позитивне ставлення до дочки, достатній батьківський потенціал. ВИСНОВОК Проаналізувавши отримані в ході дослідження дані, можна прийти до наступних висновків:
Здатність до вербалізації почуттів узгоджується з віковою нормою. Мова логічно обґрунтована, разом з тим, характер відповідей носить експресивний відтінок.
У той же час слід зазначити, відкидання всього, що пов'язано батьком, може бути реакцією психологічного захисту на джерело психотравмуючої дії і загрози встановленню життєвих стереотипів. Разом з тим, дитина шестирічного віку в силу розвитку власного «Я» здатна досить критично оцінювати дії оточуючих і не є пасивним учасників в процесі засвоєння системи поглядів, установок, відносин.
З матір’ю проведена просвітницька бесіда щодо ролі батьків у психічному і особистісному розвитку дитини, надані відповідні рекомендації. Дата Психолог __________________________ Батьки ___________________________
Категория: СТАТЬИ » Статьи по психологии Другие новости по теме: --- Код для вставки на сайт или в блог: Код для вставки в форум (BBCode): Прямая ссылка на эту публикацию:
|
|