Нерви психолога №1. Не думати про погане. Насправді?

Здрастє дорогі. Етой буквой З зачну цикл статей, який буде про то, шо дуже знервувало бідного псіхолога. Ви спитаєте нашо то читать, хай йде лічиться. Ай ніт. Буде інтересно, бо разом з нервами хочу поділиться всякими полєзними сєкрєтами, які пройшли огонь і воду і так сказать устоялісь.

Псіхолог дурного не порадить. Ну то пішли балакать про перший нерв. Перший великий і болючий нерв пов'язаний з таким общім вірованієм, шо слова мають сілу і ніззя сказать шото погане.

Доходимо до абсурду. Говорім тіко о хорошем і думаєм соотвітстенно тоже. Хто таке сказав? ну де ви таке прочитали? Во времена діких плємьон шаман міг сказать «ти больной» і хтось болів, бо шаман то святой чоловік і має безлім з вісшими сілами, в нього віп-пакет. От народ і боявсі тих слів. А зара чого?

Ще у нас є таке поняття гіпнабельність і негіпнабельність. 20-30% людей не піддається гіпнозу і шо ти з ними не роби, мотай перед носом бабушкіними часами, хоть вперіщ ними, але воно луп на тебе і собі під вуса тихо бормоче «нє вєрю». Решта, тобто більшість з нас – то таки трохи внушаємі.

Але й тій товпі лєкговєрних баранів треба щоб работало внушеніє купа умов і прєпосилок.Треба кісєльовщину приймати щоденно, тре мати віру в автортет говорящого, треба ввійти в сонне состояніє ну і всяке таке.

Ну і як то стосується того, що слова мають сілу? А ніяк, то всьо дурне. Говоріть собі на здоров'я все шо лізе в голову. До речі так і появилась психотерапія. Лежали собі гаспада і дами з австрійщини на діванчику і балакали. Тіко тоді ше багато чого всього було ніззя і вони мали багацько проблем ізза того.

Так шо забобонам кажем папа і вперьод к просвєщенію. Не робіть собі нерви.